Інжиніринг

Вчені з раена — що ми знаємо про «альтернативної» академії наук

Вони називають себе «творчим науковим об’єднанням учених природознавців і гуманітаріїв, покликаним служити розвитку науки, освіти і культури». Їх називають шарлатанами і пройдисвітами. Шкідлива діяльність РАПН для російської науки, або це науковий аналог контори «Рога і копита»?
Що взагалі за РАПН?
Історія Російської академії природничих наук починається в 1990 році. Тоді група цілком поважних вчених створила організацію, покликану стати альтернативою офіційній Академії Наук c її заорганізованість та бюрократією.

Першим головою РАПН був Дмитро Андрійович Манеев – не маг і не астролог, а видатний фахівець у галузі геології і мінералогії, першовідкривач декількох родовищ корисних копалин. Навряд чи ця людина припускав, що створена ним структура перетвориться на притулок для безлічі сумнівних персонажів. Та й покладати відповідальність за це на Манеева нерозумно – перший керівник РАПН помер у 1992 році.

Серед організаторів РАПН були й інші цілком шановані вчені – наприклад, Олександр Прохоров, лауреат Нобелівської премії з фізики за фундаментальну роботу в галузі лазерної техніки. Чи Дмитро Лихачов, один із найвідоміших фахівців з давньоруської літератури. Однак, з якогось моменту все пішло не так, як планували. Оскільки нещодавно створеної організації потрібно було набирати вагу, туди брали мало не всіх підряд. А тут ще й настали лихі дев’яності, коли все крутилися як могли.
Імовірно, перетворення РАПН в притулок наукових фріків сталося завдяки ще одному геофізик – Володимиру Тыминскому, який був Головним вченим секретарем академії до 2001 року. Саме йому РАПН зобов’язана існуванням «багатьох нетрадиційних секцій та відділень, що визначило сучасний вигляд Академії».

Під «нетрадиційними», швидше за все, варто розуміти відділення Ноосферних знань і технологій, Ноосферної освіти, Геополітики і безпеки і багато інших. Вони виникли в 1992-1995 роках: очевидно, саме тоді РАПН перетворилася в «шарашкину контору».

Склад академіків був надзвичайно строкатим: від ведучого програми «Очевидне – неймовірне» Сергія Капіци до керівника Чечні Рамзана Кадирова. Але навіть присутність Кадирова у списку академіків навряд чи говорить щось погане про організації – ясна річ, що надання почесного звання Рамзана Ахматовича було символічним жестом.

«РАПН створювалася в період розпаду СРСР і була першою помітною недержавної академією. В СРСР звання академіка мало великий адміністративний вага, порівнянний з рівнем заступник міністра. Тому мати візитку з посадою ‘академік’ було не тільки престижно, але й цінне в практичному плані: перед людиною відкривалися багато двері”, – пояснює Олександр Сергєєв – член Комісії РАН з боротьби з лженаукою і науковий журналіст.

Але як би звання академіка ні девальвувало, людина з таким «титулом» часто користується повагою обивателів. Коли мова заходить про достатньо складні речі (типу квантової фізики) або областях, де необхідно перелопатити купу джерел, щоб мати обгрунтоване думка (як у випадку з історією), люди схильні довіряти на слово тим, хто їм здається авторитетом.

В результаті відбувається вже не девальвація звань, а девальвація науки як такої. Люди хоча б з мінімальним бекграундом в предметній області відразу виявляють липових академіків, а решта на ура «з’їдають» антинаукову нісенітниця – адже у того, хто її «видає», і звань ціла кошик і наукових публікацій купу. Розбиратися в тому, звідки титули і наскільки якісні журнали публікують роботи псевдовчених, часу особливо немає ні в кого.

Їх знали не тільки в обличчя
Завдяки кому РАПН має таку сумнівну репутацію в науковому товаристві? Згадаймо декількох членів:

Петро Гаряев, автор теорії хвильового генома. Згідно їй, генетична інформація в ДНК існує у вигляді хвилі, а наші гени можуть реагувати на слова і виконувати бажання (якщо ми їх будемо дуже добре бажати). Хвороби, пов’язані з ДНК, можна лікувати лазером і молитвами, а генетична інформація після статевого контакту може тривалий час зберігатися всередині жінки у вигляді все тієї ж хвилі. Чи варто говорити, що жодного експериментального підтвердження теорій Гаряева не існує?

Російська людина любить розрядитися і йому стало легше. Але в певних ситуаціях може бути це вірно, але в дуже маленьких ситуаціях, наприклад, з ворогом можна і матюгнуться, нічого страшного, але коли у побуті, у спілкуванні з людьми, тим більше з дітьми ти допускаєш мат, то кожне слово є мутантним геном. Петро Гаряев

Віктор Петрик, фахівець широкого профілю. Досягнення цієї людини на пальцях однієї руки не перерахуєш. Він і секрет безпрограшної гри в казино знайшов, і графен першим отримав (забудьте про Гейми з Новоселовим), і в технології будівництва піраміди Хеопса розібрався. Але найвідоміша «розробка» Петрика – інноваційні нанотехнологичные фільтри для води, які виявилися звичайними сорбційними фільтрами, ще й не кращої якості. Віктор Петрик був дуже дружний з багатьма політиками – наприклад, з екс-міністром внутрішніх справ РФ Борисом Гризловим. Не намагайтеся нічого зрозуміти! Зрозуміти – не реально! І як тільки ви будете залучати знання, буде осічка, . не буде нічого виходити! Віктор Петрик

Валерій Чудінов, автор і популяризатор концепції «слов’янської ведичної цивілізації». Цей вчений вважає, що російській (саме так, не праславянскому) мові більше двох мільйонів років, і мало не всі інші мови походять від нього. Головна суперспособность Чудінова – скрізь і за будь-яких обставин бачити написи на давньоруських рунах. Навіть на штукатурці. Валерій Чудінов знайде давньоруську напис де завгодно. Питання тільки в тому, як мене можна перевірити «експериментально»? Самим написати на Сонці новий гелиоглиф типу «В. А. Чудінов неправий?» Я згоден, пишіть! Якщо не вийде, це буде означати, що я прав. Валерій Чудінов

Анатолій Фоменко, визнаний фахівець у галузі математики. А от історики, археологи і лінгвісти вважають Фоменко мракобісом. Все завдяки «Нової хронології», фундаментальної праці, в якому Фоменко ставить чи не всю історичну науку під питання.
Згідно «Нової хронології», всі історичні свідоцтва старше IX століття нашої ери недостовірні, писемність взагалі виникла не раніше IV-V століть нашої ери. Стародавність неєвропейських цивілізацій дуже перебільшена, а за часів раннього Середньовіччя на території Європи і Азії (і навіть Америки) існувала величезна імперія. Центр, як водиться, був десь на території Русі. Цей чоловік міг би запам’ятатися як хороший математик, але зайнявся історією.Мойсей, Сулла, Людовик Чотирнадцятий, Рішельє, Робесп’єр і Наполеон, бути може, всі вони – один і той же чоловік, знову і знову з’являється серед різних цивілізацій, як комета на небі. Анатолій Фоменко

Михайло Бєляєв, засновник нової науки – милогии. Бєляєв явив світу дивний гібрид філософії, міфології, космології і ділення дробів (в яких замість цифр – різні терміни). Це щось на кшталт спроби створення Єдиної теорії всього», з якої геть викинули всю фізику. Михайло Бєляєв, творець милогии.
Мені хотілося, щоб і в назві нової науки звучав глобалізм – «Всесвіт». Тому перший варіант був виявлений як «Миро-логія». Але потім ця назва мені здалося «холодним» і «хвороба». І після скорочення вийшло те, що вийшло: «МИ-логія». Мої друзі негайно прореагували: Одні розшифрували це назва як «МІ-ФА-ЛОГІЯ» і в загальному я з ними погодився, бо сьогодні сучасна цивілізація робить фазовий перехід від «ноти МІ», до «ноті ФА». Михайло Бєляєв

Є в РАПН хтось, крім фріків?
Читаючи праці «природних академіків», можна подумати, що РАПН – якийсь спеціальний орган, створений для троллінгу простих обивателів. Але дуже схоже, що більшість її членів цілком серйозні в своїх наукових дослідженнях. Далеко не всі академіки РАПН – фріки-псевдо науковці. «Я знаю деяких цілком нормальних вчених, яким, однак, не світило потрапити в члени АН СРСР, і вони пішли в РАПН з суто прагматичних міркувань, щоб створити свій інститут, наприклад», – пояснює Олександр Сергєєв.

Навіть на Шнобелівську премію члени РАПН не претендують
За словами журналіста, відразу після розвалу СРСР було незрозуміло, яка доля чекає на радянську академію наук, а РАН все ще не була створена – тому багато маститі вчені хотіли себе певним чином убезпечити. А вже пізніше в РАПН потягнулися всілякі фріки, яким хотілося хоча б формальних ознак «великого вченого».

«Але якусь користь РАПН, мабуть, все ж приносить, організовуючи різні заходи, де можуть спілкуватися між собою фахівці другого ешелону, – додає Сергєєв. – Також значна частина РАПН – це адміністративно-політичні кар’єристи, які бажають виглядати великими вченими. До науки вони відношення не мають, але іноді, мабуть, допомагають пробитися не настільки адміністративно досвідченим колегам. Як, втім, і фрікам».

«Про яку-небудь діяльності РАПН я не чув, крім одіозних витівок зразок роздачі звань, – каже Олег Фея, співробітник лабораторії комп’ютерного дизайну матеріалів МФТІ і активний борець із лженаукою. – Так що це чергова контора за видачу нібито наукових кірочок. Просто велика і відома. Можливо, користуючись схожістю назви з РАН лжеученые просувають свої теорії недосвідченим глядачам або фінансовим донорам».
“Є в складі [РАПН] і визнані вчені, але навіщо їм потрібно бути в одній організації з изучателями біополів, ‘цілителями’ та іншими шарлатанами – я сказати не можу, – дивується Іван Старіков, аспірант і науковий асистент з Гейдельберзького університету. – Очевидно, провиною тому хворобливе честолюбство. Як сказав нобелиат Віталій Гінзбург, туди йдуть ті, кого не обрали справжні академії».
Мабуть, самий маститий з членів РАПН – Сергій Капіца, син Нобелівського лауреата Петра Капіци. «Він прийшов в академію на зорі її діяльності, намагаючись зробити з неї розумну організацію, при цьому сам же її і критикував», – стверджує Олег Фея. Дійсно, Капіца часто випускав критичні стріли на адресу РАПН – наприклад, коли Академія прийняла в свої ряди Рамзана Кадирова.

Втім, такі брили в РАПН – швидше виключення з правил. Та й Капіца-молодший часто видавав дуже спірні висловлювання і теорії – наприклад, характеризував себе як «російського православного атеїста».

«Ставлення більшості серйозних вчених до всього цього скептичне, а часто й іронічне, – погоджується Іван Стариков. – Місце РАПН насправді повинно бути в ряду інших дивовижних ‘академій’ – Слов’янської, Ноосферних Досліджень, Организмики, філософії господарства, дарма, що вона відрізняється від них охопленням і розміром бюджету”.

Оригінал статті:

Related posts

Leave a Comment