Яка наука вивчає написи?
Жителі стародавніх цивілізацій залишили нам безліч історичних джерел різної спрямованості і найрізноманітніших видів. Один з найважливіших джерел – написи. Звідки ми знаємо про єгипетські ієрогліфи? А про шумерську клинопис? Знаменитий Розеттський камінь або ж безліч рунічних каменів вікінгів? Те, що написано на стародавніх гробницях, надмогильних плитах та інших твердих поверхнях, має величезне історичне значення, так як про деяких історичних подіях тільки з написів і можна дізнатися.
Для вивчення величезного числа написів на різних твердих матеріалах існує окрема наука – эпиграфика.
Єгипетські ієрогліфи
Кам’яні вироби, металеві пластини, глиняні таблички, кістяні або дерев’яні поверхні є цінним матеріалом для епіграфіки, якщо на них є хоч якісь написи. Тут і починається їх вивчення. Як вони нанесені на поверхню, яким інструментом, яким почерком – все те має величезне значення. Таким чином можна визначити, наприклад, час створення напису.
Грецькі написи на стіні
Найважливішою завданням епіграфістів є, звичайно ж, розшифрування написів. Тут вже в гру вступає лінгвістика, культурологія, мистецтвознавство. Тоді вже йде атрибуція писемності та переклад написаного тексту. Сам текст має бути логічним, послідовним, має сенс, щоб не було «моя твоя не понимайт».
Рунічні камені
Серед написів зустрічаються офіційні та приватні. Офіційні – будь-які закони, постанови, рішення, звіти і тому подібні документи. Приватні – окремі написи, підписи, літературні твори і так далі. До них можна віднести той же «Епос про Гільгамеша», написаний клинописом на камені.
Епос про Гільгамеша
Важливу роль відіграють і присвячувальні написи. Багато таких було знайдено в античності. Однак якщо імператор опинявся «редискою», то його напис згодом знищували. Був такий римський імператор – Калігула. Саме так вчинили з його позитивними написами.
Напис в церкві пророка Іллі в Ярославлі
Є ще одна цікава історія, пов’язана з одним із семи чудес світла. Був такий маяк на острові Фарос – Олександрійський. Побудувати його наказав цар Птолемей I Сотер, та ще й архітекторові покарав вибити його ім’я на цьому самому маяку. Так от архітектор то тямущий виявився: вибив своє ім’я на камені, закрив штукатуркою, а зверху вже написав ім’я імператора. З часом штукатурка відпала. Вгадайте, чиє ім’я залишилося на маяку?
А ще чималу цінність грають прості написи, надряпані на стіні, намальовані на табличках карти, малюнки та багато іншого. Загалом, все що написано не пером і чорнилом.
Цікава стаття? А ви точно підписані на наш канал? Перевірте, інакше ви можете пропустити багато цікавого!
